- Вкотре усні запевнення вищого командування не відповідають дійсності, - каже Грос. - Те, що нам обіцяло командування Сухопутних військ та командування ОК «Захід», під час направлення нашого підрозділу до пункту постійної дислокації під Артемівськом: забезпечення обмундируванням, бронетехнікою, озброєнням та новими кадрами, - на папері… Місця постійної дислокації, як такого, під Артемівськом немає. На місці, куди приїхали, не було ані електрики, ані води. Обіцянка командування, що усе це буде зроблено упродовж трьох днів, виявилася неправдою. Користувалися генераторами, домовилися із місцевим керівництвом про доставку води у діжках. Наразі вирушаємо на бойову позицію, що розташована на 3-й лінії. Базовий табір так само знаходиться неподалік 3-ї лінії зіткнення з противником. За п’ять місяців 2015 року ми вже п’ять разів, за наказами командування, змінювали місця дислокацій. Й проблеми не вирішені. Літньої форми одягу, головних уборів, берців, наметів немає і надалі. Немає танків, БМП, БРДМ… Водночас ми готові виконувати бойові накази, якщо вони відповідають реальному стану речей, який є у батальйоні. Ми не труси та не будемо дезертирувати. А за злочинні накази відповідатимуть посадовці, ми цього не залишимо.
Поширювалася інформація й щодо проблем із зміною командування самого батальйону.
Наш комбат, Андрій Янченко, як і решта бійців, що відслужили рік, наразі демобілізується. На свою посаду він запропонував одного зі своїх заступників – Євгена Лаврова, кандидатура якого була підтримана й усіма бійцями підрозділу. Була й домовленість з керівництвом ОК «Захід» про те, що саме Лавров командуватиме… (це - бойовий офіцер, який брав участь у миротворчих операціях на Близькому сході, свою кваліфікацію підвищив по програмі НАТО, нагороджений орденом «За мужність» третього ступеня. – Авт.). Але за час, що сплинув від останньої ротації, батальйон двічі змінив місце постійної дислокації та був перепідпорядкований ОК «Схід». Заступник командувача ОК «Схід» полковник Віталій Таран з власної ініціативи відмінив рішення добровольців «Київської Русі» та призначив на посаду комбата колишнього заступника командира з тилу 40-го батальйону Павла Фєдосеєнка, який ніколи не виконував бойових завдань… Бійці батальйону обурені, що знехтували їх рішенням і готові відстоювати свою думку перед командуванням АТО. На даний момент є розпорядження приступити до виконання обов’язків командира Павлу Федосєнку. Ми, звісно, діятимемо у рамках закону, але й відстоюватимемо власну думку.
Куди зверталися з цього питання?
Безпосередньо до командування 54-ої бригади, у підпорядкуванні якої наразі знаходимося, до командування сектору, Сухопутних військ, Міністерства оборони. Проте не було жодної реакції.
А яким чином вирішуватимете питання із забезпеченням?
Усі необхідні заявки подані. Тепер через військову прокуратуру і громадські організації намагатимемося вплинути на тих бюрократів, яких не дуже хвилює наша безпека. Можу сказати, що без допомоги волонтерів ми б взагалі не протягнули. А Міністерство оборони нас забезпечує лише продуктами харчування та паливно-мастильними матеріалами.
У чому наразі найактуальніша потреба?
Бронежилети та кевларові шоломи до 300-т штук. На жаль, обіцянки високопосадовців, що жоден боєць не потрапить у зону АТО без засобів захисту, не відповідає дійсності. Й дуже велика потреба у літній формі та берцях, таких комплектів нам потрібно близько 500.
Із заробітною платнею проблем, затримок немає?
Обіцяний розмір заробітної плати не відповідає дійсності. Є й певні недопрацювання у фінансовій службі батальйону. Унаслідок нестикування зі штабом ОК «Захід» і певних зволікань з їх боку, деякі бійці кілька місяців взагалі не отримували заробітну платню.