Журналістські розслідування » Суспільство » Корреспондент: Господар - пан. Економіка України переходить в руки вузького кола бізнесменів

У холі центрального офісу Антимонопольного комітету України (АМКУ) відвідувачів зустрічає величезний плакат - Конкуренція несе процвітання. По суті, вірно. Але у вітчизняних реаліях це гасло виглядає насмішкою над дійсністю.

Вся важка промисловість країни фактично контролюється всього п'ятьма бізнесменами, авіаперевезення - трьома, ринок курятини - двома, виробництво міндобрив - одним підприємцем. Цю прикру інформацію підтвердив рейтинг найбагатших українців Корреспондента, опублікований в червні, - Золота сотня.

Вітчизняна економіка завжди була надмірно монополізована, проте останнім часом ситуація посилилася. Вадим Браїловський, генеральний директор компанії European Capital Management, відзначає, що за останній рік в 29 галузях економіки країни рівень монополізації істотно зріс. Йдеться про ринок нафтопродуктів, енергетику, металургію, транспортні послуги, хімпром та багато іншого.

Вся важка промисловість країни фактично контролюється всього п'ятьма бізнесменами, авіаперевезення - трьома, ринок курятини - двома, виробництво міндобрив - одним підприємцем


"Монополії оточують себе лобістами у владі, під них пишуться закони, і конкурувати з ними просто неможливо", - робить останній мазок на цьому похмурому полотні Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ.

Мільярдери захищаються. Зокрема, Дмитро Фірташ пояснює, що збільшує свій бізнес в Україні для того, щоб стати потужним транснаціональним гравцем.

Факт незаперечний: тільки великі вертикально інтегровані корпорації здатні скласти конкуренцію на зовнішніх ринках. Однак у німецького політолога Александра Рара, як завжди, є одне але.

"Такі монополії ніколи не стануть транснаціональними компаніями, адже європейців не змусиш купувати, наприклад, тільки український трубо прокат, - говорить аналітик. - Але у себе в країні вони зможуть заробляти на кожного громадянина рівно стільки, скільки дозволить держава".

У концентрованому вигляді

Українською економікою керують близько десятка підприємств-монополістів, стверджує Браїловський. На думку експерта, результат цього - невиправдане зростання внутрішніх цін на газ, електроенергію, бензин, залізну руду, міндобрива та інші життєво важливі для економіки продукти.

Свої наміри сконцентрувати активи в одних руках не приховують від громадськості й самі мільярдери. Один з них Фірташ, чий капітал за рік збільшився з $ 354 млн до $ 2,25 млрд - цей факт зробив підприємця чемпіоном України 2011 року з швидкості нагромадження активів.

Усього за півроку Фірташ, голова ради директорів Group DF, став господарем двох нових хімкомбінатів - Черкасиазот і горлівського Стиролу. В результаті з шести наявних виробників міндобрив чотири - під його контролем. І Фірташ крапку ще не поставив: заявлена ​​мета - 100%-й контроль.

За півроку Фірташ, голова ради директорів Group DF, став господарем двох нових хімкомбінатів - Черкасиазот і горлівського Стиролу. В результаті з шести наявних виробників міндобрив чотири - під його контролем


"Для нас важливо купити тут все, що вийде, а потім купувати поза Україною", - так мільярдер ознаменував початок своєї кампанії зі скупки найбільших хімічних підприємств.

При цьому Фірташ просить не називати його монополістом. "А візьміть окремо Одеський припортовий, візьміть Дніпроазот, візьміть росіян, які мають склади в Україні, - перераховує він своїх конкурентів. - Я вже не кажу про багато інших компаній. І стане очевидно, що я не монополіст".

Але експерти теж вміють рахувати. За словами Антоніни Давиденко, аналітика інвестиційної компанії Concorde Capital, зараз компанія Фірташа володіє близько 75% усього національного виробництва добрив.

І все ж підприємцю тісно навіть у таких пропорціях, він прагне нарощувати свої активи і в суміжних сферах. "Ми чекаємо, коли держава виставить на продаж Одеський припортовий завод, - повідомив Фірташ Корреспонденту. - Для групи це підприємство є надзвичайно важливим".

Крім того, бізнесмен готовий зробити пропозицію Ігорю Коломойському, співвласнику фінансово-промислової групи Приват, про купівлю у нього ДніпроАзоту. Якщо угода відбудеться, то в Україні у Фірташа не буде більше місцевих конкурентів.

Коломойський будує монополію в авіаперевезеннях - він скупив контрольні пакети акцій у чотирьох авіакомпаніях і тепер бореться за останню, п'яту, - Міжнародні авіалінії України (МАУ)


Так само як Фірташ з міндобривами, Коломойський будує монополію в авіаперевезеннях - він скупив контрольні пакети акцій у чотирьох авіакомпаніях і тепер бореться за останню, п'яту, - Міжнародні авіалінії України (МАУ), за владу в якій вже не перший рік йде вітчизняна війна.

Наприклад, Дніпроавіа заборонила МАУ здійснювати перельоти в Дніпропетровський аеропорт. І Дніпроавіа, і аеропорт - у власності Коломойського. "Це може бути оцінено як зловживання монопольним становищем на ринку", - прокоментували ситуацію Корреспонденту в АМКУ.

Так чи інакше під контролем дніпропетровського бізнесмена більше 60% вітчизняних авіаперевезень - проти такого ресурсу нелегко конкурувати.

Централізація цього ринку в одних руках, вважають експерти, позначилася на внутрішньому ринку авіаперевезень, де і так вже склався ціновий парадокс. "Зараз, щоб полетіти в Лондон економкласом, потрібно заплатити трохи більше 3 тис. грн., а щоб до Донецька - від 1,6 тис. до 4 тис. грн., тобто при колосальній різниці у відстані ціна цілком порівнянна", - порівнює Віктор Христиченко, генеральний директор науково-технічного центру Сервіс і Технології, що займається консалтингом авіапідприємств.

Рінат Ахметов, найбагатший бізнесмен країни, - мабуть, ключовий клієнт АМКУ. Він практично поодинці визначає погоду на найбільш грошовому ринку країни - в металургії


Рінат Ахметов, найбагатший бізнесмен країни, - мабуть, ключовий клієнт АМКУ. Він практично поодинці визначає погоду на найбільш грошовому ринку країни - в металургії. У нього тотальний контроль над залізорудною сировиною і коксівним вугіллям.

У конкурентів Систем Кепітал Менеджмент (СКМ), Індустріального союзу Донбасу і Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча (ММК), такого щастя немає. У підсумку перші, щоб вижити, змушені були продати частину компанії російському інвестору, другі поступилися своїми активами Метінвесту, структурі Ахметова.

"Звичайно, такі монополії не просто заважають розвитку інших підприємств у цій же галузі, але взагалі виключають наявність конкурентів, - узагальнює Рар. - На їхньому боці лобі держави, податкові преференції і т. д. Мало хто зважиться інвестувати в галузь, якщо там вже панує монополіст ".

Гендиректор СКМ Олег Попов в діях меткомпанії нічого антиконкурентного не бачить. "Метінвест не монополіст, - роз'яснює Попов. - Перед об'єднанням з ММК ім. Ілліча ми отримали дозвіл від АМКУ".

Звичайно, такі монополії не просто заважають розвитку інших підприємств у цій же галузі, але взагалі виключають наявність конкурентів


І все ж Ігор Путилін, керівник аналітичного департаменту компанії Арт Капітал, ринок сталі, де лідирує Метінвест, називає найбільш монополізованим сектором економіки. "Створену в деяких галузях української економіки ситуацію можна охарактеризувати як олігополію - ринок, у якому мало продавців і багато покупців", - говорить аналітик.

Багато покупок, в яких експерти вбачають активну монополізацію найрентабельніших галузей, пройшли під гучне мовчання АМКУ. "Антимонопольний комітет, який є економічною прокуратурою України, не виконує своїх функцій, - упевнений Арсеній Яценюк, лідер опозиційного блоку Фронт змін. - Сьогодні він перебуває під політичним тиском".

В АМКУ в свою чергу повідомили Корреспонденту, що проводять дослідження ринку, наприклад ринку хімдобрив, і вже направили низку запитів виробникам і споживачам. Є й попередній висновок: "Поки фактів монополізації не спостерігається".

Ціна питання

Віце-прем'єр-міністр Борис Колесніков незадоволений критикою на адресу великого капіталу. "Ось ви писали, Податковий кодекс - для великого капіталу, але це так тому, що він платить 98,5% усіх зібраних податків в країні", - заявив він в недавньому інтерв'ю Корреспонденту. Сама по собі ця статистика з вуст віце-прем'єра - свідчення того, в якому незначному становищі опинився малий та середній бізнес України.

У країнах із значно вищим рівнем промисловості, наприклад у Німеччині, частка великого бізнесу в національній економіці - половина річного ВВП. В Україні великий бізнес - це 90% валового продукту.

Вітчизняні монополісти вірять, що, збільшуючи свої активи в національній економіці, вони стоять на шляху побудови транснаціональних компаній. "Сьогодні настав момент глобалізації, і тільки великі компанії можуть вижити, - запевняє Фірташ. - Щоб стати гравцем на ринку, важливо консолідувати активи, але навіть при тій консолідації, яку ми сьогодні здійснили, навіть якщо ми зможемо купити Одеський припортовий, цього для України все одно мало".

Вітчизняні монополісти вірять, що, збільшуючи свої активи в національній економіці, вони стоять на шляху побудови транснаціональних компаній


Фірташ хоче повторити китайське диво - за кілька років Китай з найбільшого імпортера хімії став найбільшим його виробником. "Якщо всі азотні підприємства працюватимуть скоординовано, то Україна зможе стати одним з найбільших світових постачальників азотних добрив", - резюмує мільярдер.

У СКМ аналогічні настрої. "Тільки великі компанії здатні здійснювати необхідні мільярдні інвестиції та активно просувати свою продукцію на світових ринках, гідно конкуруючи з сильними", - пояснює Попов.

Яценюк готовий посперечатися з олігархами: він упевнений, що так, як це робиться в Україні, транснаціональні компанії не створюються. Яценюк прогнозує: коли мова піде про роботу українських монополій в зоні вільної торгівлі з ЄС, європейці обов'язково зажадають їх демонополізації.

А ось Рар не проти монополій на пострадянському просторі, його лише бентежить історія їх виникнення. Багато з них родом з досить спірної приватизації держвласності, і їх, на думку німецького політолога, не можна порівнювати з монополіями західними, які визрівали на споживчому попиті.

Коли мова піде про роботу українських монополій в зоні вільної торгівлі з ЄС, європейці обов'язково зажадають їх демонополізації


"Якщо західні монополії зростають, насамперед, за рахунок інноваційності свого продукту - як, наприклад, Майкрософт, - каже Рар, - то пострадянські монополії просто не залишають вибору своїм потенційним споживачам".

Рар і інші експерти впевнені, що від монополізації ринків страждають кінцеві споживачі - вони змушені миритися з цінами, які регулюються не ринком, а в офісі двох-трьох компаній.

Андрій Катчик, керуючий партнер консалтингової компанії Kreston GCG, не сумнівається, що за відсутності конкуренції монополіст може максимально збільшувати власний прибуток за рахунок споживачів до максимально можливого рівня. "Йому нема потреби поліпшувати якість і вдосконалювати якісь показники, крім цінових", - зазначає експерт.

За словами Давиденко, монополія на тому ж ринку добрив призводить до їх подорожчання. І це вже відбувається: як підрахував Лановий, тільки за кілька місяців активної монополізації, ціни на газ, на зерно, міндобрива і руду вже зросли на 30-40%.

У кінцевому підсумку, за словами Браїловського, жорстка монополізація, коли цілими галузями керують лише кілька людей, призводить до структурних проблем економіки в Україні, що відлякує потенційних інвесторів.

"Коли всі переваги отримують наближені до влади компанії, [це] може остаточно підірвати інвестиційну привабливість України", - упевнений експерт.

Один у полі воїн

Компанії та групи, які займають домінуюче становище в ключових галузях української економіки:

1. Паливний ринок - три з п'яти нафтопереробних заводів під контролем фінансово-промислової групи Приват (Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов)

2. Металургія - Метінвест (Рінат Ахметов) виробляє 40% всієї української сталі і володіє трьома з шести найбільших гірничо-збагачувальних комбінатів

3. Хімічна промисловість - компанія OstChem Holding AG (Дмитро Фірташ) володіє чотирма з шести заводів з виробництва азотних добрив

4. Авіаційні перевезення - фінансово-промисловій групі Приват належить чотири з п'яти вітчизняних авіакомпаній

5. Виробництво курятини - лише одна компанія, Миронівський хлібопродукт (Юрій Косюк), виробляє більше 40% обсягу курячого м'яса, виробленого в Україні