Журналістські розслідування » Гарячі новини » Війна навколо Євро-2012: Суркіс втрачає гравців, Ахметов набирає обертів

Сокиру війни зариють нескоро. А чи є війна?

Борис Колесніков вважає Суркіса корупціонером і пообіцяв журналістам, що поки Григорій Суркіс буде володіти клубом "Динамо" та одночасно керувати українським футболом, "буде війна". У той же час, здається, Григорій Суркіс намагається врятувати ситуацію і зробити все, щоб нинішнє керівництво стало м`якішим та забуло про чисельні конфлікти, в тому числі й навколо вартості квитків на гру збірної у Донецьку. Тому в інтерв`ю виданню "Корреспондент" він заявив, що не має конфлікту з президентом "Шахтаря" Рінатом Ахметовим.
"Що стосується питання про "запеклі баталії" з Рінатом Ахметовим - це ще один міф. Просто кожен з нас має власний погляд на події, що відбуваються у футбольному житті. У кожного є свої аргументи і контраргументи. Часто вони діаметрально протилежні. Можливо, тому і виникає видимість "війни". Хоча насправді наші публічні реакції один на одного нічим не відрізняються від поведінки завзятих уболівальників", - вважає Суркіс.
На його думку ЗМІ приділяють надмірну увагу висвітленню стосунків між ним і Ахметовим.
"Скажу відверто, я не вважаю таку надмірну увагу до наших персон виправданою. Все ж таки головні дійові особи у футболі - не Суркіс і Ахметов, а сенс публікацій про ГРУ має в першу чергу полягати в тому, щоб популярно і захоплююче описувати колізії на зеленому газоні, а не між офісами ФФУ і ФК "Шахтар", - додав він.

Ахемтов усе ж воює
Щоправда, президент "Шахтаря" ймовірно так не вважає. Менше місяця тому він не втратив можливості звинуватити Суркіса у підриві авторитету нового тренера збірної України Мирона Маркевича: "У Суркіса немає ані розуму, ані совісті", - запевнив олігарх. Справа в тому, що після обрання нового тренера для збірної України Григорій Михайлович Суркіс продовжував розмірковувати у ЗМІ про те, що Луческу був би кращим тренером для блакитно- жовтих.
Взагалі, що стосується тренера для збірної, то цей бій Суркіс безперечно програв. Якщо б Луческу очолив збірну, то пан Григорій вирішив би одразу два завдання - збірну очолив би чудовий фахівець, а головний ворог - "Шахтар" - втратив би тренера, який привів клуб до виграшу Кубку УЄФА 2009- го року. Але історія не виносить умовних способів. Проте це не єдиний програш президента ФФУ на арені українського футболу.
Варто також згадати й ще одну виграну Ахметовим позицію - наприкінці минулого року Президентом Прем`єр-ліги став Віталій Данілов. Він явно не є людиною Суркіса, а то б він не поскаржився на Григорія Михайловича на Генеральній Асамблеї асоціації європейських професіональних футбольних ліг (ЄПФЛ) минулого тижня. "На жаль, "фейр-плей" як поняття, не має відношення до українського футболу. У нас склалася унікальна ситуація: ніде у світі аналогів такій не існує.

Президент національної асоціації є рідним братом президента одного із провідних клубів Прем'єр-ліги. Уже це ставить інші клуби в нерівні умови. І календар, і суддівство, і застосування дисциплінарних санкцій - усе на догоду одному клубу", - сказав він. Данілов також попросив президента УЄФА Платіні та президента ЄПФЛ Річардса надіслати в Україну спеціальну комісію для перевірки.

Удар в спину: Суркіс втрачає рівновагу
І от тепер найбільший удар в спину - тандем Колесніков та Сафіулін опікуватимуться улюбленим бізнес-проектом президента ФФУ - Євро-2012. З одного боку конфронтація між цими двома таборами може завадити нормальній підготовці країни до чемпіонату. Хоча всі вони - політики, а тому хочуть-не хочуть, а компроміси між собою знаходити будуть змушені. З іншого боку тотальний контроль за кожною копійкою, витраченою на Євро-2012, тепер буде здійснюватися на найвищому рівні, і саме це не дозволить Суркісу зловживати службовим становищем.

Холодна війна тримає акул вітчизняного футболу у постійному тонусі. Тому і у Президента ФФУ є свої козирі. Наприклад, особистий лист-подяка від Мішеля Платіні за проведення на найвищому рівні змагань Євро-2009 для юнаків до 19 років у Донецьку та Маріуполі. До того ж, Григорій Суркіс входить до виконкому УЄФА - а це не абищо. Щоправда, на засіданні цього ж виконкому Суркіс голосував свого часу проти кандидатури Платіні на пост Президента. Отже згадати можуть все, що завгодно. Однак це ще не всі тузи у рукаві Григорія Михайловича, поки що його у боротьбі проти Ріната Леонідовича підтримують такі олігархи, як Ярославський та Коломойський. Але їх навряд чи можна назвати надійними партнерами, адже останній, наприклад, завітав на переможний фуршет Президента України Віктора Януковича відсвяткувати перемогу донецьких та привітати команду.

До того ж Суркіс втратив ще одну ключову посаду на початку березня. Президентом Професійної футбольної ліги був обраний Мілетій Бальчос, який є дуже вигідним виконавцем для донецьких. Обидві організації - і Професійна футбольна ліга, і Прем`єр-ліга є колективними членами Федерації футболу України, що дає їм змогу впливати на рішення федерації. Тобто для усунення Суркіса від президентства, а саме цього й домагається група Ахметова, необхідно ввести у склад ФФУ ще колективних членів, наприклад, таких, як Перша та Друга футбольна ліга.
Поки олігархічні війни не вщухають на полі вітчизняного футболу, країна потроху наближається до Євро-2012. Адже до старту чемпіонату залишилося трохи більше 800 днів. Чи встигне Україна підготувати всю інфраструктуру вчасно - залежить від злагодженої та чесної роботи чиновників. Схоже, щодо прозорості вже можна не хвилюватися - донецька та київська групи не спускатимуть очей з діяльності одна одної. А от щодо злагодженості та інтриг, які обов`язково плестимуться навколо єврозмагання, тут покаже лише час.